Лого Бумбокса. Олдскул вариант. Январь 31, 2008
Наш неизменный дизайнер Марикджан подогнал очередное лого Бумбокса.
Знаете, меня часто спрашивают почему я работаю со старой гвардией? Так вот, на примере Ромы могу сказать – потому что это лучшие люди. Спасибо, дядька.
P.S. А Донецк кричит так, что я Борю почти не слышал по телефону… Браво!
Жизнь в стиле heavy metal Январь 25, 2008
Фото: Сергей Юшков
Концерты Бумбокса в январе-феврале. “Тримай-тур”. Январь 21, 2008
Январь
25 января – Питер. Ледовый дворец.
26 января – Одесса. Филармония.
27 января – Херсон. ККЗ “Юбилейный”.
28 января – Симферополь. Театр.
29 января – Запорожье. Дворец Спорта.
30 января – Днепропетровск. Цирк.
31 января – Донецк. Цирк.
Февраль
1 февраля – Харьков. КЗ “Украина”.
2 февраля – Полтава. ККЗ “Листопад”.
8 февраля – Киев. Клуб “Гидрозона”.
9 февраля – Москва. Клуб “Апельсин”.
12 февраля – Николаев. Дворец Спорта.
13 февраля – Кировоград. Филармония.
14 февраля – Кременчуг.
17 февраля – Тернополь. ДК.
18 февраля – Ровно. Кинотеатр.
19 февраля – Ивано-Франковск. Театр.
20 февраля – Львов. Цирк.
22 февраля – Екатеринбург.
23 и 24 февраля – Москва, Клуб “Икра”.
Радио Maximum назвало Бумбокс “Открытием года”. Январь 18, 2008
В суете городов и в потоке машин я забываю о том, что не все пристально следят за миром шоу-бизнеса. Но не сказать вам, что радио Maximum – первая станция, начавшая бесстрашно крутить Бумбокс на территории России, назвала группу “Открытием года” – это надо быть балбесом. Приношу свои извинения муз.общественности. И большое спасибо Maximum за то что они делают для ББ.
Бумбокс в Питере. 25 января. Ледовый дворец. Январь 15, 2008
В Питере мы играем с Вячеславом Бутусовым, The Sun и МакSим.
Подробности: http://www.newarena.spb.ru/a0/ru/poster/view.thtml?i=709&p=0
Это потому что мы пираты-3 Январь 14, 2008
Прислал наш слушатель Золотов.
С пушкой в руках встретим Новый Год! Январь 10, 2008
Я мог бы выложить фотографии, где мы в новогоднюю ночь угоняем и разбиваем машины друг друга, растляем (хм?) сотни поклонниц, нюхаем розовый кокаин и признаемся в любви к группе Авиатор, но… Всегда есть это НО! За которым стоит суровая правда жизни, будь она неладна. Поэтому вот вам, друзья, несколько скучных фотографий. Впрочем если кто-нибудь увеличит их, повесит в рамку и будет троекратно перед сном целовать их – мы не возражаем.
Перед отъездом на два концерта, в собственный д.р. Андрей Владимирович выглядел на удивление спокойным.
Борис Арнольдович тоже был спокоен. Даже я бы сказал излишне.
Тедди тем более не нервничал.
Мы с Чижом – вообще образец спокойствия и уравновешенности.
Игорек был спокоен до неподвижности.
Максим и Богдан собственно как-бы говорят: “Парни и девушки, а чего собственно как-бы нервничать?”
Все дело в том, что никто не знал что придут бендеровцы…
И всех убьют.
Интервью Валика журналу “ХЗМ”. Автор: Рыжая Январь 8, 2008
В последнем номере журнала ХЗМ Валик рассказывает о DMC, death-металл и Killa Kella.
Один із найкращих ді-джеїв України DJ Валік цього року побував на крутих міжнародних змаганнях DMC World Championship. ХЗМ не міг залишити таку подію без уваги. Взагалі-то розмова мала бути не дуже довгою – Валік з дружиною поспішали на День Народження. Але Валік – офігенно цікавий співрозмовник. Поговорити ми встигли про все – і про машини, і про собак, і про вибиті на вечірках вікна, тож на День Народження Валік, ймовірно, запізнився. Але повернімося до теми нашої розмови.
ХЗМ: Які в тебе залишились враження після конкурсу?
Просто офігітєльні враження! Мінус – це те, що я не переміг, не зайняв призового місця. Через то відчував трошки спустошення усередині. Але чуваки, що перемогли дійсно були крутими, тож я вважаю їх перемогу заслуженою. Ну і головне відчуття – я побачив багато нового. Одне діло, коли ти дивишся це на відео, а зовсім інша справа, коли бачиш вживу, як валять пацани. Я зрозумів, що треба рости, більше займатись. З’явився стимул і дуже велике бажання повернутись на цей конкурс за рік чи два і доробити справу до кінця.
ХЗМ: Маєш якісь зауваження до організації?
Організація – це окреме питання. Організація – просто космічна. Все зроблено як кажуть «для людей». Всьо кльово, ніяких провтиків.
ХЗМ: Ти до цього брав участь у міжнародних змаганнях подібного рівню?
Ні, ніколи. Тільки в нашому українському батлі, але то було давно – ще в 2001 році.
ХЗМ: А якщо порівняти організацію вітчизняних і європейських батлів?
Немає сенсу порівнювати. Я скажу більше – на цьому чемпіонаті світу не було нікого окрім мене із східної Європи. Ні з Польщі, ні з Чехії, ні з Словакії, ні з Росії.
ХЗМ: Кого зі своїх суперників ти можеш виділити? Хто склав на тебе найсильніше враження? Про кого можна сказати: «О, він – реально кльовий чувак?»
Дуже багато таких пацанів було. По-перше, переможець, ді-джей Рафік з Німеччини. Він завжди був одним із моїх фаворитів. Я його виступ ще в 2004 році зацінив. Чувак тоді зайняв друге місце, а йому всього-на-всього п’ятнадцять років було! Мене вже тоді пропер його стайл. Причому що цікаво, що в минулому році він зайняв третє місце, знову ж таки з тим же стайлом, просто з новою технікою та новими фішками. Я б його стиль назвав «німецька механіка». Так от, цього року він нарешті став чемпіоном, абсолютно заслуженим. Це просто треба було бачити! Доречі, на Ютьюбі можете пошукати ці записи.
ХЗМ: А чому ти не їздив минулі роки? Не запрошували? Як ти взагалі потрапив на цей конкурс?
Чесно кажучи, ці роки я більше займався музичним скретчем, а на техніку не дуже зважав. Потрошку щось вчився. А от в кінці минулого року мене знову чомусь проперло. Почав вигадувати нові фішки, робити нові скретчі, вдосконалювати техніку і піднімати швидкість. І в якийсь момент мені придумалась одна прикольна фішка і я собі подумав: «О, а чи не з’їздити б мені на чемпіонат світу?». Моя подружка Віра зараз навчається в Лондоні тож проводить там багато часу. От я і попросив її сконтактуватись з організаторами і запитати, яким чином я можу потрапити на ці змагання. Того що за загальними положеннями для того, щоб потрапити на чемпіонат, потрібно пройти відбірковий тур у своїй країні, і в разі перемоги ти їдеш на міжнародні змагання. Але тут з’являється маленька проблема – у нас такого немає і, боюсь, не дуже скоро з’явиться. Хоча, хочеться вірити в краще. Фішка в тому, що чемпіон своєї країни вже їде на DMC World Championship. Віра подзвонила, їй дали емейл людини, з якою можна переговорити на цю тему, і вона написала їм декілька листів. Нарешті їй відповіли: «Ми не знаємо, нам треба подумати», а, подумавши, через тиждень прислали ще одне мило і попросили у нас шестихвилинне відео. Ми вислали відео, а нам кажуть: «Відео не в тому форматі, вишліть в іншому». Ми переформатували. Декілька місяців тривало це листування, та на щастя все закінчилось тим, що мені написали: «Чувак, ти нам підходиш, приїзди». Для мене це був величезний вияв респекта. І, хоч я майже не сумнівався, що маю пройти, все одно було дуже приємно.
ХЗМ: Хтось фінансував твою поїздку?
Нє, я оплачував її самостійно. Ті учасники, що отримали перемогу на відбіркових турах, їздили безкоштовно, а я – за свої гроші.
ХЗМ: Як ти можеш оцінити свій виступ на фоні інших учасників?
Мені самому важко оцінювати. З певних причин я не дуже задоволений своїм сетом. Але взагалі фішки нормальні, досить прикольні. Я скажу інше: я отримав масу респектів від людей, яких я поважаю, від людей, яких я вважаю дійсно крутими ді-джеями. Наприклад, від ведучого шоу, біт-боксер Кілла Келла – його я вважаю одним з найкращих біт-боксерів у світі. Я тільки зійшов зі сцени, а він мені зразу: «Чувак, тобі респект». Кілла Келла реально дуже крутий, він може відразу грати чотирма інструментами. Одночасно!
*Валік наглядно намагається продемонструвати таланти Кілла Келли, що йому успішно вдається. Я роблю розумне обличчя.
Не знаю, як в нього так виходить, але він це робить так круто, що, якщо ти не знаєш, що це виступає біт-боксер, то таке враження, що просто десь собі грає музло.
ХЗМ: Ти дуже хвилювався перед своїм сетом?
Я давно вже так не хвилювався! Дуже був здивований з себе по закінченні. У мене реально трусились руки, тому я не завжди потрапляв ними куди треба – одна з причин, через які я не до кінця задоволений своїм виступом. Хоча, потім передивився його на відео – всьо виглядало нормально.
ХЗМ: А готувався ж до виступу? Дуже інтенсивно?
Звичайно! Весь вільний час я займався підготовкою. Навіть, коли були концерти «Бумбоксу» – знаходив час. От уяви, приїзжаєм ми в інше місто. Репетиції, саундчеки, а кожну вільну хвилину включаю вертушки і починаю валити.
ХЗМ: Як давно ти займаєшся ді-джейською справою?
Сім років. Раніше я грав на гітарі хард-кор, а до того навіть дез-метал. Жорстку таку музику, волосся до плечей було. Після того читав реп-кор. А в якийсь момент мені до рук потрапили касета – саме касета – ді-джея на ім’я Funk Master Flex. Я був під дуже великим враженням, вирішив спробувати і собі – в мене правда ні фіга не вийшло. Просто програвач був дуже неякісний. Проте мені та ідея вже засіла в голові, і я не міг заспокоїтись. Придбав собі якісніший програвач для платівок, теж радянську «Електроніку 008». На ньому стало виходити вже краще. От так я і почав робити перші скретчі. Власне на цьому програвачі і записана половина першого альбому гурту «Тартак».
ХЗМ: Я так розумію, участь в цьому конкурсі ти вважаєш одним із своїх найбільших досягнень на ді-джейському поприщі?
Найбільше моє досягнення і взагалі справа мого життя – це гурт «Бумбокс». Поклавши руку на серце, скажу, що я дуже щасливий, що ми з пацанами таке зробили. Ну а серед сольних досягнень – то звісно ж поїздка на цей чемпіонат, ага. Це була моя маленька мрія. Тому що велика мрія полягає в тому, щоб на цьому чемпіонаті перемогти. Саме це я і збираюсь зробити через рік-два, коли буду впевнений і готовий на всі сто. Мені було дуже приємно, коли мені на батлі казали: «Маємо надію зустріти тебе тут наступного року».
Історична довідка:
DMC World Championship пройшов у Лондоні 6 та 7 жовтня. Цей чемпіонат проводиться, починаючи з далекого 1986 року, а участь у ньому приймають представники двадцяти семи країн.
